1. Роботодавець зобов'язаний повідомити працівнику про звільнення за два місяці.
     2. Якщо трудовий договір розривається в зв'язку із скороченням чисельності персоналу, не погоджуйтесь на звільнення "за власним бажанням". Краще добитися статусу "скороченого". Це гарантує Вам, крім виплати повної заробітної плати за відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку, надання вихідної допомоги в розмірі не менше середньомісячного заробітку.
     3. До того часу як побачити наказ про своє звільнення, продовжуйте ходити на роботу, дотримуючись трудового розпорядку та дисципліни. В іншому випадку Вас можуть звинуватити у прогулах і звільнити за це.
     4. Повний розрахунок з робітником, згідно зі статтею 116 КЗпП України, має відбутися в день його звільнення. Окрім цього, про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ними органу, він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення, копія наказу видається на вимогу працівника(стаття 47 КЗпПУ). Також, статтею 49 КЗпПУ передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Відсутність грошей на розрахунковому рахунку фірми не вважається поважною причиною для затримки виплат.
     5. Якщо, остаточний розрахунок затримується, можете сміливо подавати на роботодавця до суду, і тоді, згідно зі статтею 117 КЗпП України, роботодавець буде зобов'язаний оплатити працівникові "за скороченням" весь час затримки заробітної плати у розмірі його середньомісячного заробітку.
     6. Якщо, Ви подаєте позов за трудовою суперечкою (стягнення зарплат, незаконні звільнення, інші вимоги), Ви звільняєтесь від сплати державного мита.
     7. Стати на облік служби зайнятості необхідно протягом 7 днів після звільнення з роботи. Це дає можливість Вам зберегти за собою безперервний трудовий стаж роботи та інші пільги, передбачені законодавством, а також гарантує більш високі виплати майбутньої матеріальної допомоги по безробіттю.
     8. Мінімальний розмір допомоги по безробіттю на сьогодні: для застрахованих осіб - 500 грн., для незастрахованих осіб - 360 грн. Розмір допомоги залежить від страхового стажу працівника, тривалості його перебування у статусі безробітного, розміру "білої" зарплати на останньому місці роботи.
     9. Власник або уповноважена ним особа може перевести працівника на неповний робочий день тільки за його згодою. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від заробітку. У разі встановлення неповного робочого часу без згоди працівника, роботодавець повинен додержуватися вимог передбачених частиною 3 статті 32 КЗпПУ, тобто, попередити про це працівника не пізніше ніж за два місяця місяці до введення неповного робочого часу з викладенням обставин, які змусили роботодавця вжити таких заходів.
     10. Статтею 84 КЗпПУ передбачено, що працівнику, за його бажанням, надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати не більш 15 календарних днів на рік. Якщо працівникові надано відпустку без збереження заробітної з ініціативи роботодавця, то це кваліфікується як прості не звини працівника. У такому разі час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).